Як перевезти собаку з України в Польщу?

Багато в кого вдома проживає всяка "живність". У нас - собака, американський пітбультер'єр.

Коли прийняли рішення виїжджати з України, навіть мови не могло бути про те, щоб залишити свого улюбленця на родичів. По-перше, надто сильно прив'язалися один до одного. По-друге, в цієї породи досить специфічний характер, і без спеціальної підготовки з ним не так просто впоратися.

Список документів для вивозу собаки закордон

Слід зазначити, що ці документи були актуальні на початок 2015 року. Для більш детальної інформації слід звернутися до вашого ветеринара. Тепер, в двох словах, пробіжуся по кожному з пунктів.



1. Реєстрація тварини за місцем проживання здійснюється в вашого ветеринарного лікаря.

2. Вживленням мікрочіпу так само займається ветеринар. Для цього потрібно заповнити таку анкету і відправити її в Київ.

Через 2-3 місяці дані про вашу тваринку з'являться в Українській базі даних (сайт www.tracer.com.ua). Через півроку - в міжнародній базі чіпованих тварин (сайт www.petmaxx.com). На цих сайтах, при потребі, ви можете вносити зміни про себе та свого улюбленця (при переїзді, зміні адреси та номеру телефона і т.д.). Більш детальніше про чіпування можете почитати в цій брошурці.

3. Ветеринарний паспорт міжнародного зразка (якщо тварині вже є 1 рік, то обов'язково потрібно вклеїти фото). Прослідкуйте, щоб також була вклеїна інформація про всі прививки. Виглядає він приблизно так.

Купити можна напряму в ветеринара, або пошукати в ветеринарних магазинах чи кіосках (з всякими книжечками по оплаті за світло, газ, воду і т.д.).

4. З вакцинацією проти сказу є один підступний момент. По-перше, ця прививка робиться тільки тоді, коли собаці вже виповнилося 3 місяця. Якщо треба перевозити ще маленьке цуценя - то тут треба індивідуально дізнаватися в ветслужбі тієї країни, куди плануєте їхати. По-друге, виїхати необхідно не швидше ніж за 1 місяць, і не пізніше ніж за 4 місяці після вакцинації. Інакше, буде потрібна довідка про аналіз крові (про неї детальніше в пункті №7).

5. Ветеринарне свідоцтво форма №1 - видається державним ветеринарним лікарем не раніше ніж за 3 дня до виїзду закордон. Має такий вигляд.

По-ідеї, має видаватися безкоштовно. Але мені лікар сказав заплатити, скільки не жалко :) Ну, нічого дивного, це ж Україна!

6. Ветеринарний сертифікат - лікар сказав, що для собаки його не потрібно.

7. Довідка про аналіз крові - вона Вам буде потрібна, якщо будете виїжджати між 4 і 12 місяцем після вакцинації проти сказу. А зараз - найцікавіше. По-перше, ця довідка робиться -тільки в Києві (туди відправляється кров тварини на аналіз). По-друге, вся процедура займає біля 3 місяців часу. По-третє, на січень 2015 року вона коштувала 3800-4000 грн. !!! 

В нашій ситуації ветеринар порекомендував її не робити, хоча вона і була потрібна. Сказав, що в такі країни як Польща, Росія, Білорусія і ін. прикордонні нам країни, можуть пропустити і без неї (50/50, або повернуть назад, або пропустять, або прийдеться "домовлятися"). А от при переїзді в "справжню" Європу (Німеччина, Франція), Америку, Канаду, Австралію - без варіантів. Довідка потрібна 100%.

8. Обробка проти паразитів - робить лікар-ветеринар.

9., 10., 11., 12. пункти - в нашому випадку, для собаки, не були потрібні.

І ще по 10 пункту... Так, як ми їхали власним авто, то нам вистачило тільки намордника. Якщо їдете громадським транспортом - то обов'язково потрібна спеціальна клітка-контейнер.

ВАЖЛИВО!!! Всі документи потрібно нотаріально завірити і перекласти. Інакше, буде ще одна причина докопатися до Вас на кордоні.

На кордоні

На кордоні також все було весело. Спочатку мене закликав до себе український прикордонник. Далі відбувся такий діалог (на дворі 11 год. ночі) :

П: - Собака ваша?

Я: - Так.

П: - Треба, щоб його оглянув наш ветеренар.

Я: - Добре, без проблем.

П: - Але його зараз немає. Він кудись пішов, буде десь біля 5-6 ранку.

Я: - В смислі, кудись пішов? І що мені з того? У вас на території тільки один лікар?

П: - Ну (сміється)... Він, на всякий випадок, мені печатку залишив. Можу оформити все... за каву...

Я: - І скільки, тут у вас, ця кава коштує?

П: - Залежить від того, як сильно ви любите свого собаку.

Я: - І як її вам "приносять"?

П: - Можеш в паспорт поставити і передати мені.

Я: - Ок (кладу в паспорт 20 грн, для початку)...

П: - (Дивиться) Але я тут не сам, в мене ще дві напарниці.

Я: - Ясно-понятно (кладу ще 40 грн. і знов передаю паспорт, проклинаючи нашу Україну і її людей)...

П: - О, дякую! Ось Ваші документи, щасливої дороги!

Такого я, м'ягко кажучи, не очікував. Радувало тільки одне - це моя остання (сподіваюся) зустріч з Україною.

На польському кордоні все пройшло значно краще. Машину, забиту речами і коробками, не перевіряли взагалі. На собаку - забрали документи і возилися з ними десь 20-30 хв. Потім пропустили, побажали щасливої дороги.

P.S. З довідкою про аналіз крові - пощастило, ніхто про неї навіть не згадав... Думаю, що то компенсація за українського "пограничника-ветеринара" :)